ТЕМА Закликаємо Весноньку
ХІД ПРОГУЛЯНКИ
Діти, згадайте, як виглядав наше подвіря
взимку. Що змінилося відтоді?
Прислухайтеся, що за музика виграє з-під стріхи? Послухайте віршик-загадку.
Загадка
Сонце сяє, сонце сяє,
Вся природа оживає.
Мов красуня чарівна,
По землі іде вона.
— Ви здогадалися, про яку пору року
йдеться в загадці?
— Як ви вважаєте, чому завжди в народі
весну порівнювали
з гарною молодою дівчиною?
Весна — це дивовижне оновлення природи. Її
ознаки помітні ще
задовго до танення снігів. Теплі
передчуття навіює знайома картина синього небосхилу. Чіткими стають обриси лісу
на тлі прозорої
синяви. Усе наче застигло, причаїлося
перед великою переміною.
Та й рослинний світ у прихованому
очікуванні.
Наші пращури уявляли весну цілком реальною
особою —
стрункою веселою заквітчаною та співучою
дівчиною. Там, де вона з’являлася, все оживало, квітло, дзвеніло піснями.
Давайте подивимось навкруги: все зараз вказує на прихід весни. Що саме?
(Збільшується день, починає танути сніг,
гарячіше припікає сонечко, щебечуть пташки.) Ще з давніх-давен в народі було
заведено
в березні стрічати весну, прославляти її,
закликати.
Закликання весни пов’язано насамперед із
птахами. Найпоширенішою формою зустрічання весни в Україні були дівочі хороводи
та веснянки.
Весняні прогулянки
Чому так говорять?
• Весна
відмикає дерева і води.
• У
березні мороз скрипучий, та вже не пекучий.
• Зима
березень лякає, але сама вже зникає.
Вивчіть закликаночку !
Ой, іде весна!
Ой, іде красна!
Всім несе вона
Щастя й радості.
Ти скоріш, весно,
Розтопи сніжок,
Розтопи сніжок
Та зігрій лужок.
Дитина до матері або до
дорослого:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати.
Дорослий у відповідь:
Благословляю вас веснянки співати,
Весну-красну зустрічати.
Пташок викликаю
Із теплого краю.
Летіть, соловейки,
До нашої земельки,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки.
Рухливі ігри «Подоляночка», «Перепілочка»
Мета: вправляти в умінні ходити по колу;
розвивати увагу.
Хід гри
Діти стоять колом, одна дитина — «Подоляночка»
— поза колом. Співають пісню «Десь тут була Подоляночка».
Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Діти йдуть по колу праворуч, а Подоляночка
ліворуч.
На слова:
Тут вона впала,
До землі припала —
діти зупиняють і піднімають з’єднані руки.
Подоляночка присідає в колі.
Діти, йдучи по колу ліворуч. співають:
Ой встань, ой встань, Подоляночко,
Ой встань, ой встань, молодесенька.
Тримаючись за руки підходять до
Подоляночки і відходять
назад.
Вмий своє личко, як ту скляночку,
Біжи до Дунаю, візьми ту, що скраю.
Подоляночка вмивається, біжить до
якої-небудь дівчинки, беруться за руки і кружляють.
Гра «Гуси-лебеді»
Мета: вправляти в умінні бігати по прямій
та зиґзаґами; розвивати увагу, пам’ять, уміння швидко орієнтуватися в просторі,
організовано діяти в колективі.
Хід гри
На одному боці майданчика живуть «гуси»,
на протилежному — поле, де вони пасуться, посередині — лігво вовка. Одну дитину
обирають вовком, гуси — у пташнику. Вихователь починає
гру словами: «Гуси-лебеді, на поле!» —
гуси вилітають, махають
крилами. Вихователь: «Гуси-гуси, гусенята,
летіть додому, сірий
вовк під горою!» Діти зупиняються і
запитують: «Що він там робить?» — «Гусей скубе». — «Яких?» — «Сіреньких та
біленьких.
Тікайте швидше додому». Гуси біжать у
пташник. Вовк їх ловить.
Немає коментарів:
Дописати коментар